Старезна Крива Липа розкинула своє розлоге гілля над дерев’яною лавкою, що міцно охопила її в своїх обіймах. Скільки романтичних клятв щасливих закоханих переслухала вона на своїм довгім віку. А років їй аж 150 від роду. Подумати тільки! Народилась тендітна липка на звичайнісінькому болоті, зарослому чагарниками, що входило до ботанічного саду відомого дослідника Майєра і лише дивом збереглась і до наших часів. Аж у 1895 році магнат Гаусман збудував відкритий пасаж з виходами на вул. Дорошенка та Січових Стрільців. Шляхетні пани та панянки шпацерували тут по проїзду, вимощеного бруківкою, цокаючи дрібно обцасами приглядаючи собі модні захцянки у торгових галереях пасажу. В той час як поважні пани «рішали» політику в запашних кофейнях за філіжанкою запашного напою. Щоб більше залучити вибагливої львівської публіки орендарі пасажу часто вдавались до реклямних прийомів. Одним з яких був перший, у цілісінькому Львові, кіносеанс у фотоательє Мартина Аппеля «Рембрант» 13 вересня 1896 року. Правда, тривав він всього декілька хвилин – але ж яке то «собитие»?! З плином часу закарбовувались зміни на проїзді. Так, під час німецької окупації пасаж носив назву «Дурхляс». Відпечатком радянської епохи стала назва Жовтневий проїзд, де на радість студентам торгували пиріжками по 4 і 8 копійок, які в народі називали «собача радість». Лише теперішня назва «Крива Липа» повертає НАС до витоків колишньої природної краси у серці Львова. І у цій красі знаходимось і ми – міні-готель «Крива Липа». Готель вміщує понад 60 осіб. До нас можна добратись:
